COCAIN Fish Scale
Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!
Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.
Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.
Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.
Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?
Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.
Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.
Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.
Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.
Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.
Дорогие читатели, сегодня я расскажу вам историю, которая произошла несколько месяцев назад. Это история о том, как я купила кокаин и перестала напрягаться на работе. Но перед тем, как начать, хочу предупредить вас: наша тема связана с наркотиками, а значит, никаких попыток повторить мои действия! Итак, начнем!
Как-то раз я сидела в своей комнате, и мозги мои уже начали закладывать план, как забабахаться на выходных. Честно говоря, жизнь на работе у меня стала просто адом. Все эти постоянные дедлайны, скучные совещания и нервотрепки с начальством превратили меня в абсолютно апатичного и унылого существа.
Но однажды мне посчастливилось получить информацию от друга о куске, который можно было приобрести в нашем районе. Мы с ним уже давно дружили, и он знал, как я мучаюсь на работе. Он рассказал мне о закладках, которые можно было купить у своего знакомого.
Уже весь следующий день я пребывала в состоянии предвкушения. Я понимала, что сделала неправильный выбор, но в то же время мучила невыносимая любопытство. Ведь даже самое маленькое пруф, что наркотик поможет мне избавиться от мучений на работе, было бы наилучшей мотивацией для меня.
Наступил долгожданный день и я собралась встретиться с этим знакомым друга. Нужно признать, что это был настоящий кусок, с виду как обычный парень, но совершенно иной реальностью внутри. Мы обменялись деньгами на закладку, и я, не задумываясь, сразу съела ее.
Что произошло после? На меня словно обрушилась мощная волна энергии и эйфории. Я почувствовала себя свободной птицей, готовой преодолеть любые преграды.
С первой же закладки я поняла, что все изменится. На работе я стала более уверенной, энергичной. Мои идеи стали казаться гениальными, и я была уверена, что наконец-то нашла ключ к успеху.
Но, конечно же, такие радикальные перемены не могли остаться незамеченными. Ведь не каждый день обычная серая мышь превращается в яркого павлина.
Однажды моя коллега, которую я называла "барбик" за ее постоянные прически и аккуратный макияж, решила сделать мне "дружеское предупреждение". Она сказала, что слышала странные слухи о моем поведении и предложила помощь. Но, дорогие мои, я уже была вполне уверена в своей правоте, и отказалась от ее предложения.
Видите ли, я считаю, что наркотики - это уникальный способ раскрыть свой внутренний потенциал. Мы все такие разные и, к сожалению, многие из нас зажаты в общественных рамках, которые навязывают нам. А реальность, которую нам нужно видеть, может быть совершенно иной!
Месяц прошел с того дня, как я первый раз забабахалась, и я поняла, что хочу еще большего. Я стала исследовать разные варианты наркотического опыта, и одним из них стали псилоцибиновые грибы.
Когда я взяла первую закладку этих грибов, они открыли для меня дверь в другую реальность. Все вокруг стало ярче, оживленней, а мои мысли стали еще более свободными. Я поняла, что наш мир так ограничен и ограничивает нас во всем, что мы хотим сделать.
Но, конечно же, такой образ жизни нельзя долго поддерживать. В моей жизни приближалась новая ступенька: более ответственная работа и новые вызовы. И я осознала, что мои эксперименты с наркотиками мне в этом не помогут.
Так что, дорогие мои, я рассказала вам свою историю. Напряжение на работе было побеждено, но цена, которую я заплатила, была слишком высокой. Идите к нам - в мир трезвой радости и настоящих достижений!
